Наш мозок генетично запрограмований на підтримання балансу збудження та гальмування — основних процесів, що в ньому відбуваються.
І якщо людина намагається штучно стимулювати один із них — наприклад, збуджувати зону позитивних емоцій за допомогою наркотиків, екстриму чи сексу — мозок починає протидіяти.
Як це відбувається?
Нейроном сигнал біжить в електричній формі, а от передається між нейронами він за допомогою хімічних молекул(медіаторів) і спеціальних рецепторів до них.
Працює це за принципом ключ-замок
Коли сигнал добігає до кінця нервової клітини, вона викидає мідіатори (ключі) у бік найближчої сусідки. А в цієї сусідки на мембрані розташовані спеціальні рецептори (замки).
Якщо ключів було викинуто достатньо, замки відмикаються, і сигнал передається далі. А як ні — то ні.
Місце такої передачі називається синапсом
Важливо розуміти, що генетично запрограмованою є не тільки кількість «ключів» і «замків» у синапсі, але й інтенсивність його роботи.
За дотриманням потрібної інтенсивності синапсів у мозку слідкують спеціальні (мікрогліальні) клітини. Вони «слухають» кожен синапс, і якщо виявляється, що він працює занадто активно — вживають дій для гальмування.
Як вони це роблять?
Віддають наказ нейрону приймачу збільшити кількість замків.
Після цього для «запуску» нейрона-приймача потрібна значно більша активність нейрону-передовача.
Тобто якщо людина за допомогою речовин чи певних дій занадто активує синапси зони позитивних емоцій, то із часом для досягнення того ж результату стимуляції потрібно все більше.
Отак і виникає залежність.
Це не означає, що треба відмовитись від того, що приносить задоволення.
Ні.
1) Багато чого і починати не треба;
2) А те, що можна - треба вживати розумно та дозовано.
Треба бути свідомим того, що будь яка регулярна штучна стимуляція позитивних емоцій у довгостроковій перспективі обов’язково призведе до залежності.
