Жила була іграшка – Жирафа.
І дуже хотілося Жирафі до гарного господаря. Щоб свій був. Щоб розумів і грався часто. Так сталося, що Жирафа тимчасово заїхала до “Клубу 32” і жила там з іншими іграшками, які ми даруємо маленьким пацієнтам. Дивилася Жирафа на різних хлопчиків і дівчаток, що їх батьки до нас приводять, і якось почула ім’я “Лев”.
“Ось воно”, – подумала Жирафа. “В цього хлопчика я хочу жити. З ним ми будемо бавитись і уявляти, як гаряче сонце сідає за обрій савани”. Тим паче, що в Лева вже була майже повна колекція іграшок. Бракувало тільки її – Жирафи.
Але як потрапити до нього? Адже після прийому діткам дарують лише одну іграшку… А Лева вже вилікували, а подарували не її (((
Засмутилась Жирафа, але вдіяти нічого не могла.
Та виявилося, що засмутилась вона дарма – адже Лев теж хотів Жирафу до своєї колекції. І він таки вигадав спосіб її здобути.
Малий сказав мамі, що в нього цілу ніч боліли зубки і тому йому терміново потрібно до нашого дитячого лікаря.
Ну, мама, звісно, ноги в руки і мерщій із сином до нас.
Лікарка уважно оглянула малого колекціонера і проблем не виявила.
А пані досвід має чималий і знає, що малі хитрувати мастаки, тож змогла дізнатися справжню причину візиту.
Звісно, сварити малого Лева не стали. Просто подарували йому Жирафу і пояснили, що брехати мамі не можна навіть заради омріяної іграшки.
Та як би там не було, в Жирафи тепер є Лев, а в Лева є Жирафа.
Ось і казочці кінець, а хто дочитав – записуйтесь на прийом сьогодні.
