Зубні коронки
Стоматологічні коронки - оптимальне рішення для випадків, коли пломбувати зуб вже неможливо, але видаляти його ще не потрібно: наприклад, зламалася зубна стінка, зколовся бугор або через травму було втрачено верхню частину зуба. Все це, безумовно, неприємні ситуації - але якщо зубний корінь залишився цілим, то повністю можна відновити не тільки функціональність, але і зовнішній вигляд пошкодженого зуба. Крім того, іноді коронки використовуються просто для покращення естетики зубного ряду.
Цікаво, що батьківщиною цієї технології називають Францію – адже жителі цієї країни завжди вважалися справжніми поціновувачами краси. Саме там, на початку XVIII століття, П'єр Фошар здогадався покривати зуби тонкими золотими пластинами.
Звичайно, з тих пір стоматологічні технології змінилися до невпізнання, але суть зубної «коронації» залишилася тією ж - на пошкоджений зуб надягається мікропротез, що тримається або на частині дентину, або на вставленому в корінь штифті, званому ще культової вкладкою.
Як робляться коронки
Для встановлення коронки потрібно щонайменше два відвідування «Клубу 32». Під час першого ми вибираємо тип майбутньої коронки, відповідним чином спилюємо зуб, робимо зліпок для лабораторії та – за потреби – встановлюємо тимчасову коронку. При другому візиті (зазвичай протягом 10 днів після першого) ми приміряємо готову коронку і, якщо у пацієнта немає зауважень щодо прикусу або кольору, встановлюємо її.
Види зубних коронок
Біля витоків «коронного родоводу» стоять штамповані коронки. Цю технологію найкраще пам'ятають ті, хто встиг пожити у СРСР. Головним їх недоліком було неточне прилягання до зуба та ясна, що викликало травму останньої і неминуче призводило до вимивання цементу з простору між зубом та коронкою, після чого туди починала потрапляти слина та ясна рідина – а разом з ними та бактерії, які досить швидко руйнували залишок. зуба. Вважалося, що "під коронками зуби пропадають" - як бачимо, небезпідставно. Виняток становили коронки, зроблені із золота, оскільки цей благородний метал, крім іншого, має дуже корисну властивість – здатність до вальцювання. Тому багато хто з нас пам'ятає золоті посмішки представників старшого покоління. На жаль, у деяких державних клініках та в глухій глибинці цю технологію використовують досі. Хоча, на думку більшості стоматологів, золоті зуби сьогодні більше підходять для експозиції в історичному музеї, ніж для людського рота.
Спадкоємцями штампувань стали литі коронки. Для їх виготовлення застосовувалися ті ж матеріали, але спосіб обробки змінився – мабуть, техніки вирішили, що винаходити велосипед нерозумно, і запозичили апробовану віками технологію у ювелірів. В результаті зуби стали обточувати сильніше, а коронки спочатку робили з воску, який потім у спеціальному пристрої замінювали на золото.
Але естетичні стандарти мінливі, і невдовзі людям перестали подобатися «ювелірні» посмішки. Тоді і настав час металокерамічних коронок, які успішно використовуються до цього дня. Спочатку це були ті ж литі коронки, тільки вкриті зверху шаром кераміки. Вони недорогі та зовні мало відрізняються від рідних зубів – це їх основні переваги; але є недоліки. По-перше, кераміка – це додатковий шар, який потребує місця. І хоча товщина металевої основи у таких коронок менша, ніж у литих попередників, зуб все одно доводиться сточувати на 1мм з кожного боку, що досить багато. По-друге, кераміка з них може сколюватися, і тоді коронку доведеться переробляти.
Матеріали, що використовуються в металокераміці
На жаль, бажаючи максимально знизити собівартість виробництва, деякі техніки вдаються до методів недобросовісної конкуренції. Бували навіть кричущі випадки виготовлення коронок мало не з переплавлених цвяхів. Тому дуже бажано переконатися в тому, що Вашу коронку відливатимуть із нормального металу – це мають бути спеціальні таблетки зі сплавів срібла чи золота. Можливий варіант кобальто-хромового або нікель-хромового сплаву (ціна останнього нижче, але при цьому він шкідливіший для людини).
Лазерне спікання
Сьогодні це найпрогресивніший метод виготовлення металокерамічних коронок, що дозволяє повністю нівелювати такі недоліки лиття як усадка, розширення та деформація металу. Раніше через ці властивості матеріалу основи коронки часто неточно сідали на зуб, а іноді їх взагалі доводилося переробляти. Тепер металева основа фактично друкується на 3D-принтері. Робиться це так: зуб пацієнта або його зліпок сканується, потім оцифрована модель завантажується в машину, яка за допомогою лазера, що рухається по заданій траєкторії, спекає з порошкового сплаву ідеально точну основу для майбутньої коронки.
