ЧОМУ СТИДАТИСЯ ШКІДЛИВО?

Всі ми схожі й всі ми відмінні.У всіх нас однакова кількість кісток й органів, однакові хвороби.Та це не заважає всім нам бути різними. Одні високі, інші низенькі; одні кремезні, інші худющі.Те саме й розумом. Відкриття у нейрофізіології та психології дають нам право припустити, що розум всіх homo дуже схожий за своєю будовою. Він як операційка на кшталт Windows - бібліотеки, драйвери, алгоритми. Все це є в нас. І робе воно у всіх homo приблизно однаково.А наша індивідуальність забезпечується середовищем. Родина, друзі, освіта, традиції - все це робить кожного унікальним.Але не все “завантажується” в нас ззовні.Певна її частка “налаштувань” передається через ДНК. Інакше не можна пояснити таланти дітей.А до чого тут стид?Річ у тім, що “заводські налаштування” є для нас пріоритетними. Звісно ми можемо змінити і їх. Але на це піде багато енергії та часу, а в результаті ми матимемо лиш розчарування.Тому зараз не про зміни, а про розкриття свого природного потенціалу.Стид з’являється там де наші “заводські налаштування” вступають в конфлікт з правилами соціуму.

“Я не той (та) ким маю бути”“Я не такий яким мене хочуть бачити”Ці токсичні наративи примушують багатьох сховати свої глибинні прагнення та наступати на горлянку власній пісні.

Спойлер - нічого файного з цього не вийде.Така людина може стати успішним менеджером середньої ланки. Але чи буде цей homo щасливим? Навряд.Секрет в тому, що глибинні мотивації і бажання не можна “задушити”. Їх можна тільки приховати. Та навіть тоді вони не будуть давати спокою, пробиваючись через усі можливі шпарини.Тому ми радимо перестати стидатися.

Дозвольте собі бути тим хто ви є. Звісно, при цьому не слід зачіпати інтереси інших, бо “права одного закінчуються там, де починаються права іншого”Та досвід говорить, що ми цілком можемо стати реалізованими і щасливими людьми не зачіпаючи нікого.То ж успіхів вам на цьому непростому, але дуже цікавому шляху.І кожен раз коли ви починаєте відчувати стид знайте - це щось дуже важливе для вас хоче реалізуватися.